Сталося! Верховний Суд заборонив банкам стягнення старих боргів з українців

Розглядаючи справа №6-16цс15, Верховний суд постановив, що на повернення боргів (кредитів) у банкірів є три роки — до всіх спорів з боржниками буде застосовуватися тільки цей строк позовної давності, якщо людина не поставив свій підпис під документом з його продовженням. Банк в цей термін не вклався — залишився без грошей. «Щоб продовжити строки позовної давності, і через довгі роки продовжувати вимагати з людей гроші, банки почали вдаватися до різних хитрощів. Подаючи до суду позови про стягнення боргу вони, наприклад, вказують, що людина підписав кредитну угоду, до якого додавалися «Основні умови», не внесені в текст договір, але в ньому обумовлені. І саме в них і йдеться про те, що людина погоджується з продовженням терміну позовної давності, і попутно ще й цілий перелік додаткових штрафів. На практиці ж все це виливається в несподівані сюрпризи. Банк бере справи клієнтів, за якими у нього, скажімо, ще в 2005 році зависли невеликі недоплати за кредитами: у кого-то 500-700 грн., а когось і за 1-1,5 тис. Нараховує їм відсотки, пені та штрафи за десять років, і починає вимагати через суд погашення зараз по 80-100 тис. грн. І шоковані люди навіть не розуміють природу цих «листів щастя». Так ось ВСУ при розгляді справи №6-16цс15 постановив — так бути не повинно. Якщо людина особисто не підписав документ про продовження строків позовної давності, то у банку є лише три роки на стягнення заборгованості, не більше того», — пояснив ситуацію старший партнер адвокатської компанії «Кравець та Партнери» Ростислав Кравець. Це дуже поширене явище — підписання з банком невеликого договору на пару-трійку сторінок, в якому визначаються лише загальні положення. А потім людині кажуть, що всі деталі угоди («Загальні умови») можна прочитати на сайті банку, на стенді або ще десь. «Часто буває, що для отримання кредиту або ж при відкритті рахунку в банку від клієнта вимагається лише заяву або анкета на отримання тієї чи іншої послуги. У заявах/анкетах такого роду не розписуються основні умови одержуваної послуги, а лише згадується, що є основні умови, в яких все розписано, і клієнт з ними ознайомлений. Але по факту виходить так: людина приходить, заповнює анкету або заяву, де згадано про Основних умов і, що вони можуть бути розміщені на сайті або у відділенні банку, і підписує лише заяву, а Основні умови виходить не підписуються», — підтвердила юрист ЮК «Грищенко, Пронін і Партнери» Айна Халмурадова. До речі, ВСУ уточнив, що трирічний строк позовної давності поширюється тільки на спори щодо стягнення самої позики і відсотків по ньому. Зовсім інша історія з пенею і штрафами — їх банк може відсуджувати лише протягом одного року. Власне — це перша порада, яку дають юристи людям, що отримали повістку до суду у справі про стягнення немислимою суми боргу: перевірити дотримання банком терміном позовної давності. «При пред'явленні до них подібних позовів, необхідно звертати увагу підписував позичальник додаток до кредитного договору, яке збільшує строк позовної давності. І в разі не підписання такого додатку, посилаючись на висновки Верховного суду України по справі №6-16цс15, наполягати на застосуванні загальних строків позовної давності при розгляді справи — три роки», — сказав юрист ECOVIS Бондар і Бондар Євген Гончаренко. Причому, якщо банк не вклався в термін, людині не обов'язково подавати зустрічний позов, не потрібно навіть оплачувати дорогих юристів. Достатньо лише написати письмово заяву до суду. «Боржник повинен у порядку ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу до винесення рішення подати до суду письмову заяву про застосування строків позовної давності. Якщо таку заяву не подати — справу буде розглянуто по суті», —пояснив ситуацію керуючий партнер юрфірми «Можаєв і Партнери» Михайло Можаєв. Важливий момент: якщо ви не підписували згоду на продовження терміну позовної давності, але банк несподівано пред'являє вам документ з вашим розчерком (тобто підробку), то потрібно не соромлячись, вимагати проведення почеркознавчої експертизи. Юристи кажуть, що такі випадки вже зустрічалися. До речі, правознавці сподіваються, що рішення №6-16цс15 також поставить крапку в практиці, коли банкіри укладають з клієнтами невелику угоду, а всі умови пропонують потім самостійно розшукувати на сайтах і вивчати постфактум. «Плюсом нового решения ВСУ можно считать то, что, наконец Верховный Суд разъяснил, что не имеют юридического значения, и юридических последствий, ссылки в кредитном договоре на определенные документы (внутренние документы банка, например положения о предоставлении потребительских кредитов и т.д.), которые заемщик не подписывал как приложения к договору. И которые содержат условия предоставления и пользования банковским кредитом, не предусмотренные непосредственно договором кредита. Такі документи (положення, правила) не є частиною договору споживчого кредитування і не можуть застосовуватися судами при визнанні умов договору кредиту, зокрема порядку його повернення», — уклав партнер адвокатського об'єднання «СК ГРУП» Юлія Курило.